Хто зна,чи пам"ята
про тi голоднii лiта?
Як би ви знали,як тодi
Я марила i день i нiч
Про iжу,про шматочок хлiбця,
Бо пухла з голоду,у цьому рiч.
Бiди було по самi вiнця.
Повина вам я розповiзти,
Коли не було чого iсти,
Як рiзало живiт,вогнем пекло,
Як з мене з усiх дир текло...
А ноги товсти,разкорякi,
Ледь-ледь пересувалися по хатi.
А потiм вже i не вставала,
I тiльки марила та звала,
У Бога тихо я прохала,
Щоб лiтечка я дочекалась.
Я вiрила,що тепле сонце
Загляне у моэ вiконце.
Теплом своiм зiгрiэ...
Ще не втрачала я надii.:'( :'( :'( (F) (F)